Три стежки

Александр Ноцкий
Так тихо...
Так тихо в душі, що втрачає
останню надію...
Поранений світ
скуйовджену мрію про сонце плекає,
бо біль - то політ...

Ще трохи...
Ще хвильку до мряки з віконця
чужого кохання...
Нещирі слова
дарують глухому дві плями на сонці,
бо мрія - жива...

І ніжність...
Одна тільки ніжність врятує
цю крапку на небі...
І вже не знайти
митця, що на синім прозоре малює,
бо щастя - це ти...


© Copyright: Александр Ноцкий, 2017
Свидетельство о публикации №117032012517
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Александр Ноцкий
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Александр Ноцкий