Самотн1х по св1тах немало...

ПЕРЕКЛАД

Самотніх по світах немало,
Життя їх сумом скніє тихо.
Не висловиш віршами лиха
Розколів в долях небувалих.

Так хочеться душі зігріться,
Любові, ласки і турботи,
І, врешті, почуттів пустоти
Заповнить щастям, щоб по вінця.

Вона одна – він одинокий,
Роками їм здаються ночі,
І сум облишити не хоче,
І долі коряться жорстокій.

Прошу, мій милостивий Боже,
Не дай скінчити вік в печалі,
Хай тим, хто сам блукає в далях,
Знайти любов Амур поможе.

Самотніх по світах немало,
Самотність сумом скніє тихо.
Не висловиш віршами лиха
Розколів в долях небувалих.


ОРИГІНАЛ ВІРША ВІКТОРА СЕМЕНЮКА

Немало в мире одиноких,
Что одиночеством едины, -
Не перечесть в стихах причины
Расколов жизненных глубоких.

А хочется тепла и ласки,
Любви, внимания, заботы,
Заполнить этих чувств пустоты
Душевным счастьем по завязку.

Она одна - он одинокий,
Годами кажутся им ночи:
И грусть оставить их не хочет,
И жребий выпал им жестокий.

Прошу - мой милостивый Боже,
Не дай закончить жизнь в печалях,
Пусть тем, кто затерялся в далях,
Найти любовь Амур поможет.

Немало в мире одиноких,
Что одиночеством едины, -
Не перечесть в стихах причины
Расколов жизненных глубоких.