про вiчне
вже згас камін і вогник більш
не гріє, але гріє вірш.
сухі думки поміж уяв
і спалах той, що я шукав.
мов іскри!- злет рухомих слів
і шепіт полум`я, як спів,
і десь в свідомості, в глуші,
вже вогник ллється до душі.
Свидетельство о публикации №117031900865