Барвиста осінь коси розпустила
І розчесала золотавим гребінцем,
Червоне літечко за обрій відлетіло
І нині мариться далеким острівцем.
Минули дні, настояні медами,
Солодкі ночі, мов п’янке вино,
Вузенька стежка з твоїми слідами
Вже заросла високим полином.
Так важко відчувати цю розлуку
З тобою, з літом, з сонячним теплом,
А осінь щедро кольори і звуки
Вже розсипає під моїм вікном.
Нічого вічного на світі не буває.
І осінь полонила вже мене...
Сказав один мудрець, що все минає.
Так, все минає, скоро й сум мине.
Барвиста ос1нь
© Copyright: Алевтина Цветкова 3, 2017
Свидетельство о публикации №117031910898
Свидетельство о публикации №117031910898
Рецензии