Сегодня каждый шаг хотел бы зваться вальсом с укра

* * * (Олена Теліга, http://poetry.uazone.net/teliha/teliha10.html)

Сьогодні кожний крок хотів би бути вальсом.
Не студить вітер уст — зігрівся коло них.
І радісно моїм тонким, рухливим пальцям
Торкатись інших рук і квітів весняних,

Любов — лише тобі. А це її уламки,
Це через край вино! В повітря квіт дерев!
Це щастя, що росте в тісних обіймах рамки
Закритої душі і рамку цю дере!

Щоб зайвину свою розсипати перлисто:
Комусь там дотик рук, комусь гарячий сміх.
Ось так приходить мент, коли тяжке намисто
Перлинами летить до випадкових ніг.

*** (вольный перевод П.Голубкова)

Сегодня каждый шаг хотел бы зваться вальсом.
Не студит ветер уст - согрелся он от них.
И радостно моим подвижным, тонким пальцам
Касаться и цветов, и этих рук других.

Любовь - только тебе. А то - ее обломки,
То - через край вино! То - вешний сад цветет!
То - счастье, что растет в объятьях тесных кромки
Души закрытой, и ту кромку так дерет!

Чтобы излишек чувств рассыпать жемчугами:
Кому касанье рук, кому-то смех и гам.
Приходит так момент, когда вдруг, будто сами,
Жемчужины летят к случайным тем ногам.