Минущість
(Сонет)
Дивлюсь на те, як сонце гасне,
а радість змінює сумне.
Отак і молодість прекрасна
навік залишила мене.
Тоді у радості і щасті
збагнуть не в змозі був одне,
те, що вони лише до часу,
а він найшвидше промине.
Тепер же сам, як сонце, гасну.
Коня не я, а хтось жене.
Вже лиш для вічності запаси
в моїм пенсійнім портмане.
Ще піднесе могильний насип
в гранітнім образі мене.
––––––––––
© Анатолій Загравенко.
Быстротечность
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2017
Свидетельство о публикации №117031701483
Свидетельство о публикации №117031701483
Рецензии
