…Україні вже не до культури,
Гинуть її дочки і сини,
«Гради» палять, б’ють гармати-дури,
Смерть вручає хлопцям ордени…
Правда, віра проти смерті є безсилі?
Вищий суд, не в ньому тепер суть?
Мирний мешканець, не опинись в могилі,
Вздовж провалля бідолашного ведуть…
Ненька Україна, рідна мова,
В минуле вже немає вороття,
Харків – теплий дім, ласкаве слово,
Любов, натхнення, радість і життя!
Поспішаю к читачам – мене чекають,
Вірші – сповна друзям, якщо просять,
Нехай триває цей маршрут
З весни – у літо, з літа – в осінь!
За тих пишу, хто вже відквіт,
Вірш з гумором – непереможна сила,
Ви посміхнетесь – серце лине у політ,
Ваш сміх – він надає поету крила!
«Когось дратує, заздрить хтось:*
Іде війна, він вірші, бач складає…»
Невтямки є таким чогось,
Що мира й щастя Батьківщині я бажаю!
___________________
*Перифраз – подражание
2015-й
© Copyright: Владимир Теплицкий, 2017
Свидетельство о публикации №117031609385
Свидетельство о публикации №117031609385
Рецензии