Я про тебе говорив з дощем
Він послухав і чимдуж заплакав.
Він і сам ліричний бідолаха –
капав слізьми на моє плече.
Скільки – навесні і восени –
тих дощів мої зросили плечі...
Людям і дощам зі слізьми легше.
Сльози – ліки, для душі вони.
А про дощ – з тобою говорив.
І були у тебе очі повні.
Сльози – це душі маленька повінь,
та, яку з дощу я сотворив...
Свидетельство о публикации №117031607497
Не знаю, смогла ли?..
Фили-Грань 10.04.2017 11:50 Заявить о нарушении