Подорож до Гонолулу

Подорож до Гонолулу (весела пісенька)
-----------
Десь далеко під небом — незвідані землі,
Там пливуть кораблі великі і темні,
Хтось пливе в Гонолулу, ну, а хтось на Кариби,
Мій кораблик з паперу також пливе, ніби.

Нам попутного треба, хорошого вітру,
І ще рому на вечір, була б у нас літра,
Вже тоді й на Кариби, а краще у Фіджі,
Або десь у Карпати чкурнути на лижі.

Мені вітер розхристав просолену куртку,
Стрілка тиску донизу чомусь іде хутко,
Ось вже близько, спереду, вже вітер рве хвилі,
Не злічити до берега хвилі і милі.

На містку (на балконі), як в небі, чи морі,
Я дивлюся на хмари, прудкі і прозорі,
Треба знов поскладати всі речі в дорогу,
І помити начисто в квартирі підлогу.

Я поїду в село, там моє Гонолулу,
Де ставок обмілілий від чорного мулу,
Там нема кораблів, лиш одна електричка,
Й через хату сусід ремонтує знов бричку.

Мені вітер розхристав просолену куртку,
Стрілка тиску донизу чомусь іде хутко,
Ось вже близько, спереду, вже вітер рве хвилі,
Не злічити до берега хвилі і милі.