Час від часу бентежить питання:
Чи ти моя? Чи не марні ці муки?
А відповідь марить в очах твоїх.
Засинай в обіймах моїх.
Глухими мовчаннями у відповідь до небес.
Сотні разів помирав і вперше воскрес
Ти даруєш життя назавжди і на мить.
Коли любов у серці так ніжно спить.
Не треба сліз, я прошу тебе не йди
Ми разом будем у цьому мареві назавжди.
Нехай то буде біль і знову, і знов.
Та поки дихаєм ми - у нас буде любов.
Про любов
© Copyright: Александра Шервуд, 2017
Свидетельство о публикации №117031610148
Свидетельство о публикации №117031610148
Рецензии