Незбагненнiсть

               НЕЗБАГНЕННІСТЬ

Журба ковтнула радість й усміхнулась,
Та ж – блискавицею впірнула у сльозу,
Дощем увись здійнявшися, грайнулась
І порозкидувала іскрами росу
В душі небес, що в зореблиск сяйнулась
Й, в космічну запліднившися грозу,
Зродилася любов’ю! Спалахнулась,
Намистом заплелася в цвіт-косу
І розкраплилася. Так милість пригорнулась
До серця Всесвіту. Веселкову лозу
Розхлюпала землею й доторкнулась
Таємних жнив життя, в розквітчану красу.

                Павло Гай-Нижник
                12 березня 2017 р.


Рецензии
Хорошая и интересная лирика!Заходите.С уважением!

Юрий Тютюников   13.03.2017 02:20     Заявить о нарушении