Незбагненнiсть
Журба ковтнула радість й усміхнулась,
Та ж – блискавицею впірнула у сльозу,
Дощем увись здійнявшися, грайнулась
І порозкидувала іскрами росу
В душі небес, що в зореблиск сяйнулась
Й, в космічну запліднившися грозу,
Зродилася любов’ю! Спалахнулась,
Намистом заплелася в цвіт-косу
І розкраплилася. Так милість пригорнулась
До серця Всесвіту. Веселкову лозу
Розхлюпала землею й доторкнулась
Таємних жнив життя, в розквітчану красу.
Павло Гай-Нижник
12 березня 2017 р.
Свидетельство о публикации №117031300907
Юрий Тютюников 13.03.2017 02:20 Заявить о нарушении