в жилах кров

А ти все снишся, все не йдеш з думок. Напевно, оселився там на віки.
Не треба тепер неба і зірок, бо в жилах кров - палючі ріки, -
кипить, виходить з берегів, нема загатів, перепони...
Та не утрима тих снігів, що тануть, що зовуться спомин.


Рецензии