я не можу говорити як ти.
і ти знов пробачиш.
знов потягнеш мене кудись
знову щось вирішувати.
мені ніде піти.
і невже ти не бачиш,
що я як той пес, лиш твоїм словом
готовий знищувати.
згодом ти зрозумієш,
а я вже на вік лишуся твоєю тінню
і це буде правильно. і це буде, як би для нас.
я пам'ятаю той час,
коли наші шляхи збіглися у лінію.
неймовірно правдивий час.
л н я
© Copyright: Данковская, 2017
Свидетельство о публикации №117031312521
Свидетельство о публикации №117031312521
Рецензии