Поласую кровавої ( Мері).
Десь щастя у шибку бється,
Весняним вітром закружляло,
Звичайно мені знову сниться,
Що я хочу під твоє одіяло.
Хочу в твої занавіси,
Попасти в твої колуари,
І що це зі мною ? ну звісно,
Знов рожеві вдягла окуляри.
Мрії-думки ненажери,
Виганяю далеко за двері,
Наливай, бармен, в фужери.
Поласую кровавої ( Мері ).
Ілюзію втоплю в перегарі,
Почуття свої трохи приспала,
З подругою в нічному барі,
Буду страшно весела.
Пошукаю пригоди нової,
Щоб било струмом, шпурляло,
Я хочу в обійми твої,
Хочу під твоє одіяло.
Автор; Н.П.Рубан.
Кровавая Мери
© Copyright: Надежда Рубан, 2017
Свидетельство о публикации №117031207318
Свидетельство о публикации №117031207318
Рецензии