Туга
несмотря на язык,поэтому обьединяет...
Песня на повесть М.Коцюбинского "Дорогой ценой"
Ой,відкрилось різблене* моє віконце,
Привітаю з надією рясну росу й сонце.
Ой,недовго в небі сонце ясне грало-
Постаріла,за життям засумувала.
Відкувала зозуленька в темнім гаї-
Про життя з тугою та й співаю.
Пролетіли бистро рочки мої молодії-
Наче в синім небі павоньки білії.
Відпаслись на полі ті грайливі коні.
Ой,вже не стопчуть рясту ніженьки ніколи.
Вранці хлопця вірного свого зустріла,
А надвечір з дому гаєм проводила...
Ой,виплакала свої ясні карі очі,
За коханим,милим з ранку до півночі.
Десь поїхав любий мій козак чубатий
Світ за очі долі іншої собі шукати
За лісами,за горами,що снігом біліють.
Не діждуся,довгі коси чорні посивіють.
Вечоріє,ось на захід сонце тепле лине,
А за ним тим круком* чорним хмара плине.
То туга,що серце моє собі пригортає,
Ой,різбленеє навік віконце зачиняє...
10.03.2017
*туга- тоска
*крук-ворон
*різблене-резное
Свидетельство о публикации №117031103721