Dominus fata

                «Володар осені мою майструє долю...»
                (Гійом Аполлінер)

Мою долю майструє володар
Черлених кленів і холодного вітру,
Молока туману і прозорої води неба
Володар
Теше-витесує з теплого дерева жовтня –
Липи м’якої, як глина – вирізує
Днів моїх майбутніх божницю,
Ночей моїх одкровення мальоване.
Володар
Повітря п’янких легенд-п’ятниць:
Жорстоких, наче моє сьогодні,
Повелитель долин поцяткованих золотом
Та гір мокрих і важких каменів
(Бердо. І тижні краплинами ртуті
Для капелюха крислатого.)
Дні – крапками недописаних рондо,
Сонетів жовтого листя (осінь Петрарки),
Король нумізматів-крижнів
(Їм летіти, а мені бути – доля)
(І той повелитель ночі,
Отой лендлорд Місяця
Dominus порожнечі
Нині майстер – і то не кухля
З якого ми пили мед юності,
А долі – таки ренесансної –
Схизмата-єретика
У сірому плащі буднів.)


Рецензии
Красиво, але символізм цього вірша для мене туманний, бо натякає на якісь мені невідомі речі.
Наприклад це
"Володар
Повітря п’янки легенд-п’ятниць:
Жорстоких, наче моє сьогодні"
Що тут мається на увазі?

Олись Лапковский   26.04.2017 00:29     Заявить о нарушении
Вибачаюсь, "п'янких" - виправив. Вінносно "мого сьогодні" - це м мене просто стан, що називають "повернення з війни", що затягується... Буває так, що і вдома давно, але сниться одней те саме кожну ніч....

Артур Грей Эсквайр   26.04.2017 01:05   Заявить о нарушении