Прилетіли ластівки у рідне гніздо,
Ми на вас чекали вже дуже давно.
І де б не були ми в далеких краях,
Додому вертались неначе той птах.
Кращого немає, як наш рідний дім,
Ми родились в ньому і виросли в нім.
Там наша матуся, домашнє тепло
Ріднішого краю ніде не було.
Там цвіте калина в зеленім гаю,
Дівчата гуляють неначе в раю.
І личка рожеві немов маків цвіт,
Уплетені в коси — барвінок і глід.
Кружляють у танку мов вітер в степу
І пісню співають про дівчину ту,
Що довго гуляла в зеленім гаю,
І долю стрічала свою молоду.
Щоб доля щасливою завжди була,
Щоб вас по життю удача вела,
Щоб горя не знали, не знали біди,
Здоров ’я вам стільки, як в річці води.
Родной дом
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2017
Свидетельство о публикации №117031006613
Свидетельство о публикации №117031006613
Рецензии