Ти повернись життя мого надія,
Яскравим світлом освіти нутро.
І щоб збулась моя завітна мрія,
Щоб повернуть душі твоє тепло.
І не потрібно срібла, а ні злата
Коли повернешся до мене ти.
Душевним спокоєм заповниться вся хата
І я скажу:3а все мене прости!
Прости за ті душевнії образи,
Що часто так наносив я тобі.
За біль, яку приносив усі рази,
А ти ту біль ховала у собі.
І я не знаю, як би склалась доля
Коли б не вміла ти прощать мені,
Але мабуть на все Господня воля-
Щоб долю будували ми самі.
Ты верни жизнь мою
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2017
Свидетельство о публикации №117031006498
Свидетельство о публикации №117031006498
Рецензии