Господи.ну як же далі жити?
Душа моя поморщилась,як старість.
Я не умію вже давно радіти.
І серцю в грудях тісно якось стало.
Господи.прийми мою молитву.
Я слів не знаю.тільки душа рветься.
Молю тебе.ти збережи всіх рідних.
Нехай їм,Господи,чуть легше заживеться.
Мій Господи.не за себе прошу.
За них.за моїх діток,маму.чоловіка.
Я й далі буду нести свою ношу.
Ти дай їм,Господи,здоров'я й довгі віка!
Вони життя моє,моє надхнення!
Прошу преклонно,сльози зір туманять.
Ти поможи їм.будь ти їм знаменням.
Мені дай все.що їхні душі ранить.!
Господи. ну як же далi жити?
© Copyright: Кравченко Наталия, 2017
Свидетельство о публикации №117031004814
Свидетельство о публикации №117031004814
Рецензии