Ода Сонцю

У гаю зеленім щебече пташина,
Обігріта Сонцем зацвіла калина.
Зацвіла калина цвітом увінчалась,
Немов та дівчина у віночок вбралась.
А он червоніють маківки у житі.
Звеселені вітром, сонцем обігріті.
І волошки простягають свої рученята,
Виглядають наче зорі сині оченята.
Тягнуться до Сонця колосочки стиглі,
А між колосками ці волошки сині.
І встигає Сонце всіх обігрівати,
Мов маленьких діток пригортає мати.
Не цвіла б у лузі червона калина,
Не плела б віночки молода дівчина,
Якби не світило всім ласкаве Сонце,
І не заглядало у кожне віконце.


Рецензии