згадала!

*  *  *   
Сховалось сонце, витріщився місяць.
Глузує з мене не знаходжу місця.

Чекаю чоловіка, пізній вечір,
нема терпіння, слів і сліз, до речі.

Хвилююся іще: - «А що як зрадив?!»
Ні, не вгамують біль твої поради…..

О, Боже! Мій склероз доходить краю!
Згадала! Не заміжня! Засинаю…


Рецензии