Something to remember

and we will have something to remember
in the midst of long forgotten nights
i have learned remote sound of cannons
and that anxious shining  of your eyes

those eyes of yours like deep blue flowers
on the sides of long and joyful roads
will again we meet one another
on our roads of this guiltless war?

cannonades will explode stiffly
and the earth will tremble from the blows
come out to that side, and simply listen
how fields in crimson fires glow

and you'll hear the fearsome struggle of freedom
and the beaten path in blood will drown
and the stern faced youngsters will be steering
in the night-like grey marching lines

and they will walk by the boundless land
midst of ruins of hamlets, trees and grass
and for sure you will then remember
one who love and courage joined to last



original--- Тарас Чубай, Буде нам з тобою що згадати

Буде нам з тобою що згадати
Після довгих збавлених ночей.
Вивчив я далекий звук гарматний
І тривожний блиск твоїх очей.

Твої очі – квіти темно-сині
На узбіччі радісних доріг.
Чи зустрінемось з тобою знову
На своїх дорогах бойових?

Будуть стрільна розриватись глухо
І дрижати в вибухах земля.
Вийдеш ти в ту сторону – послухай
Де в багряних полум’ях поля.

І почуєш грізну борню волі,
І вкриється кров’ю битий шлях.
Будуть хлопці йти суворочолі
В сіруватих, наче ніч, рядах.

І пройдуть вони безмежним краєм
Крізь руїни сіл, дерев і трав.
І напевно ти тоді згадаєш,
Хто любов і мужність поєднав.