Крізь сніги мчить вода
Весни ранньої.
Де любов моя одна –
Птаха зранена?
Починається все
Завжди казкою.
Чому потім – біда,
Чому завжди вона є нещасною?
Пам»ятаєш мій світ,
Я вже в тебе приходила.
Я була, я жила,
Зігрівалася подихом.
Я писала вірші
Між землею і небом.
Я зорею була,
Та на жаль, не для тебе…
Ольга Соколовська ©
Кр1зь сн1ги мчить вода...
© Copyright: Ольга Соколовская 4, 2017
Свидетельство о публикации №117030910433
Свидетельство о публикации №117030910433
Рецензии