Мiй човен зупинився
На твому березi рiки
Як я у ньому опинився?
Коли невмiв гребти
Та ставши босою ногою
На перехресттi неба та землi
Ця пристань, пророщена травою
Та твоiм спiвом, навеснi
Весло було моiм кермом
А вiтер став, неначе другом
То пiдганяв, то бив поривом у чоло
Та течiя несла, по своiм смугам
А човен цей, я вистругав iз дуба
Останнiй вiн стояв сред лiсу
Я вбив його заради тебе, люба
Щоб не знайти твою красу
Борти його порозквiтали, поцвiли
Барвiнками та кольорами польовими
А я так i стояв на березi твоiм
Чекав очей, думками дощовими
Мiй човен зупинився
Та помер
А я, на березi твом загубився
Кермо стер
Свидетельство о публикации №117030806567