Ми підемо туди де завжди
Стрічали зорю на світанку.
Де роси на трави лягли
І в них ми бродили до ранку.
Де слухали спів солов ’я
Зозуля в гаю озивалась,
Синіла мов море земля,
Бо цвітом барвінку вкривалась.
Здається - обняли б весь світ
То молодість в нас вирувала.
Та все пролітає мов цвіт,
Що старість прийде – добре знала.
Життя пролетіло мов дим,
Вже голови вкрило туманом.
Та років немає без зим
І їх прожили ми — не даром.
На рассвете
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2017
Свидетельство о публикации №117030704495
Свидетельство о публикации №117030704495
Рецензии