1
Ой мамо моя , я ваша дитина,
гірка моя доля я к трава полину.
Похилились верби та біля ставочка
від гарячих нічок,народила дочку.2р.
2 А у донечки моєї волошкові очі,
я і досі пам'ятаю солов'їні ночі
Миленького свого хочу запитати-
нащо було заганьбити,як не думав брати?
3
Похилилась верба,журиться калина,
як же гірко в самотині колихать дитину.!
Ой ти доле моя ,доле журавлина я к трава полину
по осені гину.2р
Муз В Воронцов.
август 2016
Ой мамо
© Copyright: Светлана Вогнык, 2017
Свидетельство о публикации №117030607194
Свидетельство о публикации №117030607194
Рецензии