Минають днi...

Минають  дні…

Минають  дні,
Минають  знову.
Кінця  і  краю,
Їм  нема.
І  без  любові,
Без  любові.
Пройшла  зима,
Пройшла  сама.

Зійшли  сніги,
І  крига  скресла.
Та  в  мене,
Радості  нема.
Моя  любов,
Ще  не  воскресла.
І  я  одна,
Одна  й  сама.

Чим  розтопити,
Сум  осінній?
Щоби  душа,
Могла  співати.
Прийди  до  мене,
Мій  миленький.
Тебе  буду,
Виглядати.

І  я  тебе,
Зможу  кохати.
Одній  у  світі,
Важко  жити.
А  ще  надію,
Хочу  мати.
Що  ти  мене,
Будеш  любити.

Минають  дні…

12:40.06.03.2017.


Рецензии
Трохи сумно..., але надія не вмерла!
І це - головне в житті!!!

З повагою і щирою посмішкою, Таїсія

Принадлежащая Изиде   07.03.2017 15:19     Заявить о нарушении
Здраствуйте, Таїса!

Погоджуюсь з Вами, нам дівчатам, ніяк без надії.

Я також вітаю Вас, Тая, з жіночим святом.

Дякую за відгук і бажаю щастя!

З теплом і повагою,

Михаил Онищенко2   07.03.2017 16:38   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.