Хлеб. Александр Матийко

Хліб.
При Дунаі, Росі,
При Орілі –
сійся, зерно,
у теплі ріллі!

Сійся, зерно,
і долом, і яром,
проключис я
під сонцем ярим.

Напивайся
такого соку,
набирайся
такої сили,
щоб стебельця твого
до строку
суховії  не присушили.

Будуть
щедрі
у маї хмари -
ти розкрий
перед ними душу.
Як дитину,
тебе хлібодари
проведуть
крізь червневу сушу.

При Дунаї
при Роставиці
розіллються моря
пшениці.

Зашумлять
лотоки кленові,
заспівають
жорна млинові.

Ну, а там,
як досвітній місяць
золотиння розкида
на клечінь,
молодиці
діжу замісять,
і запахне
скориною з печі.

І запахне
щедротно в домі
дух всесильний
роботи і втоми.

Перевод:
У Дуная, Роси,
у Орели
сейтесь, зёрна,
пашни созрели!

Сейтесь, зёрна,
и долом, и яром
бодро всходите
под солнцем ярым.

Напивайтесь
такого сока,
набирайтесь
такой силы,
чтобы стебли ваши
до срока
суховеи не иссушили.

Будут
щедрые
в мае тучи -
вы раскройте
пред ними душу.
Как детей,
они могучи,
проведут вас
чрез июньскую сушу.

У Дуная,
у Роставицы
разольются моря
пшеницы.

Зашумят
лотки довольные,
запоют
жернова мукомольные.

Поутру прощаясь
месяц
золотым платком
украсит плечи.
Молодицы, спорые,
квашни замесят,
и запахнут
коркой печи.

И запахнет
щедро в доме
дух работы
и истомы.