Мости
ми ж не вандали дикі і не терористи.
Аж навіть ті, в яких нема краси і висоти
й річкам під ними зась глибоким, бистрим.
Поганити не треба власну путь!
Хай люди-послідовники пройдуть
цілим, доглянутим мостом і чистим.
Підірвані і спалені давайте відбудуємо мости.
гранітом дружби й дорогими іменами.
бо був наш шлях і не прямим, і не простим, -
до крові п’ятки й душі стерли ми в той камінь.
Так ми хоч трохи простимо когось і власну суть,
і, є надія, стане легше тим, сліпим, що йдуть
по тій дорозі знов слідом за нами.
Свидетельство о публикации №117030504685