Кинь усе. Повернись. Вже без тебе життя зупинилось
Щойно вийшла за двері – і вистигла хата моя...
І без тебе найменша секунда в душі надломилась –
І у іншому вимірі часу знаходжуся я.
Повернись. Кинь усе – крісло, потяг, квиток недешевий,
Я тобі відшкодую любов'ю знегоди витрат.
Крізь стареньке вікно знов побачим світанок рожевий –
Той світанок з тобою завжди щасливіший стократ.
Там, куди ти поїдеш, не буде такого світанку.
Там не буде нічого, чому так всміхаєшся ти.
Повернись, там не буде того, хто з тобою до ранку
Не дає пригадати пустотну біду самоти...
Свидетельство о публикации №117030511198