В’ється хміль по тичині,
а спориш по землі.
Натрубили хлопчині
синіх снів журавлі.
Як ішов на світанку
од старих яворів,
журавлину тужанку
біля серця пригрів.
На доріжку знайому
Пада вечір жалем.
Скільки літ вже додому
все лечу журавлем!
Перевод:
Вьётся хмель на вышке,
спорыш у земли.
Синих снов парнишке
натрубили журавли.
Вышел спозаранку
на дорогу длинную.
Села в сердце ранкой
хата журавлиная.
Нет того уж дома.
Давит сердце камнем.
Сколько лет уже до дома
всё лечу журавлем.
Вьётся хмель по тычине. Александр Матийко
© Copyright: Андрей Никитюк, 2017
Свидетельство о публикации №117030400441
Свидетельство о публикации №117030400441
Рецензии