Щастя зникло у людей з війною.
Всім біда з Країною сумною.
Лютий місяць, день сьогодні в люті,
в лютий дим два роки вже закуті.
У війни обличчя не жіноче,
а криваве, і смертельні очі.
ВорогИ, як у звірЯчім роді,
вбивці всі жорстокі від природи -
зАвжди воювати - їх манера.
Злодії під впливом люцифера
вОгнену зробили в краї сферу -
дим і попіл лине в атмосферу.
Траур тьмарить зір, як чорні хмари,
міст руїни - начебто примари -
гнізда десь, хати порожні… Поки
біль за Перемогу та за спокій,
схід і захід сонця заповітний,
мир, що здобуваємо, привітний,
хай земля потрощена заквітне -
у житті, вся туга серця зникне.
Усміхнеться
Україна-мати.
Повернеться щастя в кожну хату.
24.02.2024
ЩАстя знИкло у людЕй з вiйнОю
© Copyright: Светлана Пузина, 2017
Свидетельство о публикации №117030411209
Свидетельство о публикации №117030411209
Рецензии