Туман, туман
Над землею плине,
Де ж ти, де ж ти тая вдача,
Що сопiлкою все грала,
За собою всих нас звала,
Життя гарне обiцяла
Та до нитки обiбрала,
У туманi десь пропала.
Щастя й радiсть
В нас забрала
I в туманi десь пропала.
Що було того не буде,
Сплинуло все за туманом.
Як тепер нам жити,
З бiлью серця що робити,
Сум як розiгнати.
Перед рiдною землею
Провину свою
Гiрко визнавати.
Берегиня, рiдна земле,
Прости, прости дiтей сво!х,
Прости не розумних.
Ми залiчимо рани тво!,
Виростимо новi сади,
Щастя й радiсть
Ми повернемо в нашi кра!.
Знай, земле, знай
Буде радiсть, буде щастя,
Буде жити рiдний край.
Знай, земле, знай
© Copyright: Светлана Логвиненко, 2017
Свидетельство о публикации №117030308747
Свидетельство о публикации №117030308747
Рецензии