Він любив золотії хліби,
Теплі вранішні роси у полі,
Він любив, як летять голуби
І від вітру співають тополі.
Він любив над усе життя,
Кожний день цінував, як міг,
Різні справи робив допуття
Та любив, коли падає сніг.
Він любив дуже синій льон,
Аромат звіробою й м'яти,
Він любив, коли зморить сон
І лоскоче травичка п'яти.
Він любив як цвіте жасмин,
Українські народні пісні,
Він був добрий і брат і син,
Ми не чули від нього: Ні!
Він любив і ромашки й мак,
Небайдужим був до людей,
Він жалів всіх котів й собак
І любив щирим серцем дітей
Він любив над усе життя,
Кожний день цінував, як міг...
Та немає назад вороття.
Чом ти, Боже, його не вберіг?..
03 03 2017 р
Вікторія Р
Присвята братові Віталію...
Вiн любив...
© Copyright: Виктория Гребенюк Роженкова, 2017
Свидетельство о публикации №117030310811
Свидетельство о публикации №117030310811
Рецензии