З часiв Вавiлону можливо в народi
Нема в суперечках єдиної мови.
Впізнає хіба немовля колискову,
Сусіда сусід, та традиції роду
В заможніх і бідних дворах під покровом,
Де дарча нащадкам – сімейна будова?
Нехай тюбітейка, чалма, чи бандана
Вкриває від сонця пекучого розум,
Тому, хто не стане, як ворог у позу.
В читанні законів біблейських, Корану -
Хай вежа стає до небес, де всі разом
Лікують непорозуміння указом.
Чому спілкування бува не здорове?
Обличчя землі - в чоловікові, жінці,
Культури, мистецтва єдина є мова -
Вітчізни - є рідне до болю їм слово,
(традиціі їх всі збережені в скриньці)...
З часів Вавілону цінуємо мову!
02.03.2017
Свидетельство о публикации №117030209472