Не стоит обижаться
Не варто ображатись на того
Кому кімната ця до серця не пристала,
Хто подивився через свiтле скло
І повз пройшов, мов світла було мало
Того, хто поспішав на свій літак,
Того, хто не хотів втрачати часу,
Щоб роздивляти вікна просто так,
Хто не хотів квиток вернути в касу,
Того, хто десь знайде своє вікно
І дійсно буде варто зупинитись,
Та роздивитись – що таке воно,
Й не страшно буде десь кудись спізнитись!
Свидетельство о публикации №117030210380