Asylum ignorantiae

Переконатись мав не раз я змогу:
З рашистом марно мати діалоги.
Він так тебе, «хахла», уважно слуха,
Немов йому позакладало вуха.   

Слизький у діалозі, мов повія,
Щоб бути зверху, він думки бруднії 
У пам’яті прискорено шукає…
«Асілам інорантіає».

На аргументи він зважать не хоче.
Одразу ж тут на друге перескочить.
Слова потрібні не спіши шукати –
Бо він уже – про п’яте і десяте!..

Ні в чорта він не вірить, а ні в бога,
Не може він дихнуть, щоб не збрехнуть.
Він зна: «Мы все учились понемногу
Чему-нибудь и как-нибудь»…

Його брехня – немов нейтронна бомба.
Пекельна суміш гонору й апломба.
Півправду вправно з вимислом сплітає.
«Асілам інорантіає»…

В своїй брехні рашист не знає втоми,
Він краще мене зна, що в мене в домі.
В усьому він – експерт! Усе він знає!..
Asylum ignorantiae …

      © Олег КРАВЧЕНКО
____________________________________

* Asylum ignorantiae – на латинском – прибежище невежества.