Хто менi поверне вкрадене тобою?
Радостi кохання знищене журбою.
Крила вже не носять,бо не маю сили.
Наче ту березу мене пiдкосили.
Сизая образа травить менi душу,
За якi слова я так страждати мушу?
Тане мое серце,печуть сльози очi,
Днi минають швидко,а ще швидше ночi.
Доленько,де ходиш?Де моя надiя?
Хочеться кохання,та що я подiю?
Помилок багато в життi наробила,
Тому-то й кохання ,мабуть, загубила.
Боже,мiй единий,дай наснаги жити.
Дуже швидко стигнуть пшениця та жито.
Пiсля грози й ливню все буя iзнов.
Мабуть,заблукала десь моя любов.)))
Вкрадене кохання
© Copyright: Любовь Немич, 2017
Свидетельство о публикации №117030105994
Свидетельство о публикации №117030105994
Рецензии