Ми осліпли давно!
Нам вже треба прозріти,
філософське зерно
своєчасно зігріти.
Злодій ставить ціну,
має хибне бажання -
не піти на війну,
гріх позбавив страждання.
Воду в ступі товче*,
обіцянками, вволю!
Зрадник має «плече» –
любить пика сваволю.
В нього вдосталь грошей,
має віллу, родину.
Кіт – не ловить мишей,
жере більш за людину.
Ми весь час на землі:
хто на шахті, у полі –
а вони куркулі,
на Багамах сплять голі.
Яхти, бар, казино,
з білим льодом мартіні.
П’ють французьке вино,
крабів жеруть мов свині.
Божий суд доведе –
за великі розтрати,
людська кара прийде,
доля кине до страти!
Юрій СЛАЩОВ ©01.03.2017
*Коментар до фото: Тепер зрозуміло, хто "заварив кашу"! А хто ж, тоді, посудомийка?
Фiлософське зерно
© Copyright: Юрий Слащев, 2017
Свидетельство о публикации №117030112923
Свидетельство о публикации №117030112923
Рецензии
