Я видумав собi, що мають бути коси

Я видумав собі, що мають бути коси –
Два промені ясних. Два сонця в довжину.
Два жмутки таємниць жіночого волосся,
Які я розплету, які я пригорну.

Заплутаюсь. Пірну... І аромат нестями
Покличе аж до дна нестримних почуттів.
Я хочу, щоб була завжди нестримність з нами.
Не коси розплести – нестримності хотів.

Я видумав все те, що видумати просто.
Живи собі і жди, як коси відростуть...
Заплетена коса – немов жіноча проза.
В розпущеній косі – жіночу бачу суть...


Рецензии
Привет, Миклош.
Это очень поэтично:))
http://www.stihi.ru/2017/02/28/564
Благодарю!
я

Светлана Груздева   28.02.2017 01:21     Заявить о нарушении
Спасибооооооооооооооооооооооооооооооооооооооо

Миклош Форма   28.02.2017 20:21   Заявить о нарушении