Ми старієм не від того,
скільки прожито років.
Бо забули ми про Бога,
від образи і гріхів.
Від чекань, що не збулися,
від кохання в маятті.
Від проблем, які сплелися,
як клубок тугий, в житті.
Ми старішаєм не тому,
скільки пройдено доріг.
Ми старіємо від втоми,
як від сонця тане сніг.
Ще від клопотів численних,
від безвиході й нудьги.
Від турбот-морок даремних,
що здавались до снаги.
Може ці відомі гасла
це й не тема для вірша…
Ми старіємо дочасно –
бо пустішає душа.
27.02.2017
Причини дочасного старiння
© Copyright: Олександр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117022800205
Свидетельство о публикации №117022800205
Рецензии