Хитлива рiвновага

Коли з образ вистрілюють слова       
і їх уже несила зупинити,               
раптово натягнувшись, тятива            
в чиїйсь руці дзвенить несамовито.

Ще хвиля – і отруйлива стріла
прониже ціль загостреним оскіпом.
На вістрі неприборканого зла
палає лють вогненним смолоскипом.

Вагадло, відхилившись від нуля,               
бере крутий розгін у перспективу,            
і стогне пошматована земля,
січе її лани свинцева злива...

Розпуття заростає споришем,
латає доля цураву бесагу.
Згубити легко – варто вам лише
порушити хитливу рівновагу.


Рецензии