Мені здається, що весна настала
Й пташки співають радісні пісні,
І хоч турбот, як завжди, в нас чимало,
Але душа жене думки сумні.
Ще сніг лежить. Ніяк все не розтане,
Хоч сонце вдень добряче пригріва,
У мене до весни питань чимало,
Чому бариться-перепон нема ж
До того, щоби сонце розтопило
Товстенну кригу на озерах всіх
І щоби душі наші розбудили
Пташині трелі та дзвінкий дитячий сміх.
У мене вже не вистача терпіння,
Чекати, доки пустить дітвора
Кораблики й дратує настрій зимній
Людей навкруг-кінчається ж зима
І їй зосталось день лиш гостювати,
Та крикнуть хочеться щосили їй услід:
"Іди скоріш та не забуть забрати
З собою сніг брудний та товстий лід"!!!
Бо душі наші вже чекать втомились
Тепла весіннього, тож прощавай зима-
Тобі ще день від сили залишилось
Й тебе ми виженем, якщо не йдеш сама!!!
Геть зима!!!
© Copyright: Лолита Литвиненко, 2017
Свидетельство о публикации №117022712572
Свидетельство о публикации №117022712572
Рецензии