Небеснi химери... Ярослав Чорногуз

                http://maysterni.com/publication.php?id=123335
                Оригинал взят в "Поэтичних майстернях"...


Оригінал:


Над гаєм здіймались дими…
Я глянув – неначе жива
У небо злетіла сова
Із чорним і білим - крильми.

Відкрив я здивовано рот,
Чи в мене уява палка?!
Постав із сови тут вулкан,
Що вивергне магму от-от!

Аж серце немов завмира,
У цій перетворення грі.
З вулкана постала гора,
Що снігом ясніє вгорі…

З розвесненим гаєм удвох
Ми з цих дивувалися див.
Не знаю – чи вітер чи Бог? –
Химери ці хмарні ліпив.


Переклад з української Світлани Груздєвої


Вздымались дымы, где трава…
Взглянул я – как будто живьём
Взвилась в поднебесье сова,
Что с чёрным да белым крылом.

Открыл в удивлении рот:
Мне грезится это иль как?
Из совушки вырос вулкан,
Что магму извергнет вот-вот!

Аж замерло сердце…ура!
В игре превращений тех – ах! –
Растёт из вулкана гора,
Что снегом белеет в верхах…

Войдя в предвесенний лесок,
Дивился я  проискам сил.
Не знаю – иль ветер, иль Бог –
Из туч те виденья лепил.


СпасиБо за аватар
Инне Гавриловой!