Попри все: егоїзм, колотнечу,
Попри пам'ять про втрачений рай,
Попри втому і мрії про втечу,
Ти кохай мене. Не відпускай.
Не давай тільки марно надію,
Не закохуй у мрію, не варт,
Зради вже пережить не зумію,
Бо вогонь, що в мені - то не жарт.
Запалив моє серце жагою,
І навічно ввійшов в мої сни,
У цій ніжності тільки з тобою
Хочу вічність чекати весни.
02'2017
***
© Copyright: Валентина Подгурская, 2017
Свидетельство о публикации №117022506915
Свидетельство о публикации №117022506915
Рецензии