Аист. Татьяна Левицкая. Перевод

В небе синем аист белый,
Светлую дорогу в рай искал.
Боль была, переболело.
Воля Божия на всё... Пускай.

Видно всё, судьбу читай с листа:
Груз падений, взлётная река,
Сеть дорог черна, но аистам-
Приготовлена  голубизна.

И ныряет птица та в нетленно
лёно-цветно голубую шаль,
Пахнет ливнем, ветром, сеном,
Синеглазая его душа.

Что же тело? —  кости и вода
С плоти солнца,утренней росы.
На  погосте пушинке  никогда
не поставит Бог свои весы.


   Оригинал:


У блакиті лелека біла
світлу стежку шукає в рай.
Наболіло і відболіло.
На все воля... Нехай, нехай...

В низині мапа долі степом,
річка злетів, багно падінь,
сітка чорних доріг. Лелекам -
уготована голубінь.

Птах занурюється в нетлінно
льоноцвітно-безмежну шаль.
Пахне зливою, вітром, сіном
синьоока його душа.

Що тілесне - вода і кості
з плоті сонця, землі, роси.
Для пір’їни Бог на погості
не встановлює терези.

2017 р.