Я же тут Витя но Жоржюв
Как-то днажды я ночью
ДвіНулСІК ф путь тут собі.
І шо ж вы думалы? Почысцій,
Ох, уш в Мышат заробіў!
Ведь ты чого гэто гондэ,
Еслі вжэ з жінко розвіфсь.
Ты уж каті где потоньшей.
А то, дывы, він до й Сфінь!
Вета ш наложанэ Говном
І на усе ойц машінк.
Так шо шуруй-ко скфось буру,
Яко, ну, Лёвка Толстый.
Ек жэ-то пак выжыв Коцік
В тэйі страшэнный войні…
Ведь ты у ведьмы вазьмёш то-т
Ій перейспіш ше й, ігі, л.
І сны сбыЛісь фсе раптовно фш:
Так! Тя, друг майн, зас3ліць?
Аль но чуть так, выбіць робра,
Кабы улад узь катівсь?..
Да! Это вам ны марковка –
В брукву са й гурчык вайсці.
І на пріцел взев но Лётчык
Тых 2 нышчесных судзьбішк.
Как ты ні круць 2 с дзівёнтко –
Всэ будэ й бэндзе фш ладКі ж.
Ібо й Луна была товста,
Как этот Кнурчык рокДзіфсь.
Ну, да осёл мы ослом хоць,
Фсэ-такы ексь розвырнысь.
Ібо й зложыв гороскопец
Энтот ім батычко вш Кыць.
І выйшло трошкы ныгожэ:
Ну, ны пуддався судьбіньц.
Бо шэ слободная волька
Есця ув Цігра с СіБір Х.
Ібо Стрельцы всё ж Хіроны:
Самі прымают мырців.
Тут ім і Суд – той, шо Божый.
Дело за Мняв ны стоіт.
Зарэ, тыпэр, мы свободен
От вжэ, мо, й вескых прычын
Шчэ з раз падЕхаць да хлопца,
Шо без матыльды ф сарцірц.
Свидетельство о публикации №117022310964