Я не люблю надірваних душею,
Я не люблю людей крихких як лід.
Для вас я рию не могили, а траншею,
Щоб ви в ній ще раз прожили як слід.
Для вас диявол я, я Марс в людській подобі.
Я вас штовхаю на війну.
Але у цій шаленій жити спробі
Я вам можливість каятись даю.
Подумайте, хіба до себе справедливо,
Життя прожить, тремтячи від страху?
Для вас спроможність духу— справжнє диво,
Тому ламають вас як гілочку тонку.
Я не люблю над рваних душею
© Copyright: Рыжий День, 2017
Свидетельство о публикации №117022204751
Свидетельство о публикации №117022204751
Рецензии