Де кінчається небо,
залишивши крок,
Я руками не зможу
дістати зірок.
Спалений Сонцем
у попіл та дим
Упаду з піднебесся
ні з чим.
Я довго блукав,
не бачивши Свiт,
Неначе за ґрати
посаджений кріт,
Зламаний, вбитий
людським почуттям
Я долю шукав
по очам.
Побачивши тебе
на лЮдському тлі,
Я серцем відчув,
що ти янгол Землі...
Зірка, яку я
дістати не зміг,
Але в пам’яті
ніжно беріг.
Сяйво казкове
твоєї краси,
Наче весна серед
злої зими...
Я навіть не мріяв,
залишивши крок,
Але ти до мене
втікла від зірок...
Залишивши крок
© Copyright: Влад Касеев, 2017
Свидетельство о публикации №117022105946
Свидетельство о публикации №117022105946
Рецензии