Ветеранам ко Дню Победы
Та все здається, наче через рік.
Пройшли оті страшні дороги
І не забути нам цього повік.
Скільки людей в війні тій полягло?
Скільки дітей не дочекались тата?
Скільки потрібно волі Вам було,
Щоб подолати того ката?
А скільки горя людям він завдав:
Палив, вбивав - катюга лютий.
Та не здолав і Вашу волю не зламав,
Не зміг він наш народ зігнути.
Запам’ятає це нехай усяк,
Хто схоче на нас руку простягнути,
Не пройде в нього номер аж ніяк,
І краще це раніше їм збагнути.
Свидетельство о публикации №117022104750